Він повідомив, що використав своє законне право на оскарження рішення експертизи за заявкою на знак для товарів і послуг (торговельну марку) до Апеляційної палати, сплатив обов’язковий збір, який до речі не маленький – 1700 грн. 

Як результат – одне засідання і повна «тиша» у вирішені питання.
Що цікаво, закон визначає, що заявник має право на подання заперечення до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання остаточно рішення експертизи, або ж з дати одержання матеріалів заявки (якщо подавалось відповідне клопотання). 

У нашому ж випадку, усі вимоги були дотримані і, як результат, 15.10.2014 року подані відповідні документи до Апеляційної палати. Розгляд заперечення відбувся 08.12. 2014 року і засідання з невідомих причин було перенесено.
Ми дослідили Регламент Апеляційної палати намагаючись зрозуміти мотиви, якими керувалась комісія зупиняючи розгляд заперечення і, знову ж таки, не змогли знайти логічного, а головне законного пояснення. 

А ні залучення експерта, а ні заміни сторони, а ні клопотання апелянта про зміну мотивів заперечення, а ні подання додаткових матеріалів…. Впевнена, що у даному випадку, якщо надіслати запит та попросити обґрунтувати такі дії все спишуть на таку зручну відговору «інших причин, що спричинили неможливість подальшого розгляду заперечення в апеляційному засіданні». 

Та найбільш неприємним та обурливим є те, що сьогодні вже 23 лютого 2015 року. А закон чітко визначає, що заперечення розглядається Апеляційною палатою протягом 2 МІСЯЦІВ від дати одержання усіх документів. Таким чином, уже пішов п’ятий місяць, а на усі запитання «КОЛИ Ж БУДЕ ВИРІШЕНО ПИТАННЯ?» відповідають просто – засідання ще не призначено, ми Вас повідомимо…
Цікаво, що якби це сам заявник пропустив строк хоча б на день, йому б сказали усе, згідно з законом ми не можемо прийняти заперечення (чи будь який інший документ). Тоді чому ж державний орган дозволяє собі так просто порушувати закон?! Що найменше – це неповага до заявника та усієї правової системи в цілому!

«Комічність» ситуації ще й у тому, що керівництво змінюється мало не кожен місяць, а користі та продуктивності як бачимо «0». 

Хоча, це напевно навіть зручно, можна сказати – це не я, це мій попередник ) 

Дуже шкода, що від такої роботи страждають інтереси простих людей! Та торгвельні марки...

© Інна Панасюк, 2015