Угода про науково-технічне співробітництво в рамках держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)
Угода
про науково-технічне співробітництво в рамках
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)
Дата підписання Україною: 13 березня 1992 р.
Набуття чинності для України: 13 березня 1992 р.
Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі "Сторони",
виходячи з довгострокових інтересів, пов'язаних з
необхідністю збереження і подальшого розвитку науково-технічного
потенціалу кожної зі Сторін;
враховуючи наявність високоінтегрованих елементів
науково-технічного потенціалу, науково-технічних зв'язків, що
склалися, і недопустимість їх неконтрольованого руйнування;
визнаючи доцільність міждержавної кооперації в
науково-технічній сфері;
з метою проведення узгодженої науково-технічної політики;
домовилися про таке:
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
У рамках міждержавного науково-технічного співробітництва
Сторони:
визначають пріоритетні напрямки спільної науково-технічної
діяльності;
визначають і вибирають форми спільної науково-технічної
діяльності;
надають державну підтримку спільним науковим дослідженням і
розробкам;
формують міждержавні програми;
регулюють питання створення та експлуатації науково-технічних
об'єктів спільного користування;
співпрацюють в галузях підготовки спеціалістів з вищою
освітою, наукових і науково-педагогічних кадрів;
охорони інтелектуальної власності та обміну науково-технічною
інформацією.
Стаття 2
Сторони беруть на себе зобов'язання:
здійснювати підтримку фундаментальних досліджень;
координувати міжнародні науково-технічні зв'язки по
узгоджених пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки;
створювати правові, економічні й організаційні умови, що
гарантують рівні права та відповідальність усіх організацій,
підприємств та громадян, які беруть участь у міждержавному
науково-технічному співробітництві;
добиватися сумісності правових норм, що регулюють
науково-технічну діяльність;
створювати умови для розвитку прямих науково-технічних
зв'язків між вченими, науковими колективами й організаціями
держав-учасниць;
проводити консультації і обмін інформацією між органами
управління держав, що відповідають за формування і реалізацію
науково-технічної політики;
забезпечувати гармонізацію систем охорони промислової
власності, науково-технічної інформації, стандартизації,
метрології і сертифікації;
забезпечувати порівняність статистичних показників у сфері
науково-технічної діяльності;
співпрацювати у проведенні науково-технічної експертизи.
Стаття 3
Для координації взаємодії держав у рамках цієї Угоди
створюється Міждержавна науково-технічна рада (МНТР).
Її функції, робочі органи, місцеперебування будуть визначені
Положенням про МНТР ( 997_275 ), що затверджується Радою глав
урядів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.
РОЗДІЛ II
МІЖДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ
Стаття 4
Міждержавне співробітництво у вирішенні комплексних
науково-технічних проблем реалізується у вигляді:
міждержавних програм фундаментальних досліджень;
міждержавних науково-технічних програм;
міждержавних програм і проектів з розвитку і освоєння нових
технологій;
інших міждержавних програм і проектів.
Стаття 5
Держава є учасницею міждержавної програми у тому разі, якщо
для реалізації програми нею виділені ресурси, види і обсяги яких
повинні бути узгоджені з іншими учасниками програми.
Кожна держава бере участь у конкретній програмі на
добровільній основі.
Стаття 6
Загальні принципи формування, реалізації і фінансування
програм визначаються Положенням про міждержавні програми та іншими
документами, які приймаються МНТР.
Кожна Сторона має право виступати з пропозицією про
формування конкретної міждержавної програми. Рішення про її
формування приймається МНТР.
Результат формування програми, умови участі в ній і порядок
фінансування оформляються окремою угодою, що укладається
державами, які беруть участь в програмі.
Стаття 7
Держави, що беруть участь у програмі, мають рівні права на її
наукові результати.
Розподіл прибутку від використання результатів робіт за
науково-технічними програмами здійснюється відповідно до угоди про
програму.
РОЗДІЛ III
НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ОБ'ЄКТИ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Стаття 8
Науково-технічний об'єкт (науково-технічна організація,
науково-дослідницький або експериментальний полігони, інформаційні
ресурси і мережі, бібліотеки тощо), результати діяльності якого
використовуються декількома державами, набуває статусу об'єкта
спільного використання виключно за згодою його власника.
Перелік науково-технічних об'єктів спільного використання
формується, затверджується і переглядається МНТР на основі
пропозицій Сторін.
Стаття 9
Фінансування та експлуатація об'єкта спільного використання
здійснюються відповідно до спеціальних угод.
РОЗДІЛ IV
СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВИХ
І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
Стаття 10
Сторони створюють умови для підготовки кадрів вищої наукової
кваліфікації і для проходження стажування вчених в інтересах інших
держав-учасниць Угоди.
Стаття 11
Сторони забезпечують взаємну нострифікацію документів про
кваліфікацію наукових і науково-педагогічних кадрів. Порядок і
умови нострифікації визначаються спеціальною угодою.
РОЗДІЛ V
СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ, СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ,
ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ І ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
Стаття 12
Для інформаційного забезпечення співробітництва в рамках цієї
Угоди Сторони формують міждержавну систему обміну
науково-технічною інформацією на основі існуючих інформаційних
структур.
Міждержавний обмін науково-технічною інформацією регулюється
спеціальною угодою.
Стаття 13
Сторони визнають необхідність узгодженого розвитку державних
систем стандартизації, метрології і сертифікації.
Співробітництво з цих питань здійснюється відповідно до
спеціальних угод.
Стаття 14
Питання охорони інтелектуальної власності регулюються
законодавчими актами Сторін і спеціальними міждержавними угодами.
Стаття 15
До прийняття Патентної конвенції співробітництво Сторін з
питань охорони промислової власності регулюється Тимчасовою
угодою.
Стаття 16
Для забезпечення узгодженого розвитку державних систем
науково-технічної інформації, стандартизації, метрології,
сертифікації, охорони промислової власності Сторони можуть
створювати координаційні органи і науково-технічні організації.
РОЗДІЛ VI
ІНШІ УГОДИ
Стаття 17
Регулювання відносин в галузі науково-технічного
співробітництва між Сторонами здійснюється на основі цієї Угоди та
інших угод, укладених між ними.
РОЗДІЛ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 18
Угода укладається строком на 5 років. Її дія може бути
продовжена за взаємною згодою Сторін.
Стаття 19
Кожна Сторона має право вільного виходу із складу учасниць
Угоди шляхом письмового повідомлення депозитарію Угоди не менше
ніж за 12 місяців до виходу, про що держава-депозитарій повідомляє
всіх учасників Угоди в місячний строк.
Стаття 20
Участь в Угоді не обмежує права держав, що її підписали, на
участь в будь-яких інших двосторонніх і багатосторонніх формах
міждержавного науково-технічного співробітництва, зокрема і з
державами, що не є учасницями Угоди.
Стаття 21
Угода відкрита для вступу до неї інших держав.
Держава-депозитарій повідомляє державам-учасницям про вступ
нових членів у місячний строк і надсилає їм копії підписаної
Угоди.
Стаття 22
Асоційоване членство держав у цій Угоді, із взяттям на себе
лише частини зобов'язань за нею, допускається зі згоди всіх
держав-учасниць.
Стаття 23
Угода набуває чинності з моменту її підписання.
ВЧИНЕНО в місті Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що
підписали цю Угоду, його завірену копію.
За Уряд За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Киргизстан Туркменистану
Республіки (підпис)
За Уряд За Уряд Молдови За Уряд
Республіки Білорусь (підпис) Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд За Уряд України
Республіки Вірменія Російської Федерації (підпис)
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
Соглашение
о научно-техническом сотрудничестве в рамках
государств-участников Содружества Независимых Государств
(Москва, 13 марта 1992 года)
Правительства государств-участников настоящего Соглашения,
далее именуемые Сторонами,
исходя из долгосрочных интересов, связанных с необходимостью
сохранения и дальнейшего развития научно-технического потенциала
каждой из Сторон,
учитывая наличие высокоинтегрированных элементов
научно-технического потенциала, сложившихся научно-технических
связей и недопустимость их неконтролируемого разрушения,
признавая целесообразность межгосударственной кооперации в
научно-технической сфере,
в целях проведения согласованной научно-технической политики,
договорились о нижеследующем:
Раздел I
Общие положения
Статья 1
В рамках межгосударственного научно-технического
сотрудничества Стороны:
определяют приоритетные направления совместной
научно-технической деятельности;
определяют и выбирают формы совместной научно-технической
деятельности;
оказывают государственную поддержку совместным научным
исследованиям и разработкам;
формируют межгосударственные программы;
регулируют вопросы создания и эксплуатации научно-технических
объектов совместного использования;
сотрудничают в области подготовки специалистов с высшим
образованием, научных и научно-педагогических кадров; охраны
интеллектуальной собственности и обмена научно-технической
информацией.
Статья 2
Стороны берут на себя обязательство:
осуществлять поддержку фундаментальных исследований;
координировать международные научно-технические связи по
согласованным приоритетным направлениям развития науки и техники;
создавать правовые, экономические и организационные условия,
гарантирующие равные права и ответственность всех организаций,
предприятий и граждан, участвующих в межгосударственном
научно-техническом сотрудничестве;
добиваться совместимости правовых норм, регулирующих
научно-техническую деятельность;
создавать условия для развития прямых научно-технических
связей между учеными, научными коллективами и организациями
государств-участников;
проводить консультации и обмен информацией между органами
управления государств, ответственных за формирование и реализацию
научно-технической политики;
обеспечивать гармонизацию систем охраны промышленной
собственности, научно-технической информации, стандартизации,
метрологии и сертификации;
обеспечивать сопоставимость статистических показателей в
сфере научно-технической деятельности;
сотрудничать в проведении научно-технической экспертизы.
Статья 3
Для координации взаимодействия государств в рамках настоящего
Соглашения создается Межгосударственный научно-технический совет
(МНТС).
Его функции, рабочие органы, местопребывание будут определены
Положением об МНТС ( 997_275 ), утверждаемым Советом глав
правительств государств-участников Содружества Независимых
Государств.
Раздел II
Межгосударственные программы
Статья 4
Межгосударственное сотрудничество в решении комплексных
научно-технических проблем реализуется в виде:
межгосударственных программ фундаментальных исследований;
межгосударственных научно-технических программ;
межгосударственных программ и проектов по развитию и освоению
новых технологий;
других межгосударственных программ и проектов.
Статья 5
Государство является участником Межгосударственной программы
в том случае, если для реализации Программы им выделены ресурсы,
виды и объемы которых должны быть согласованы с другими
участниками Программы.
Каждое государство участвует в конкретной Программе на
добровольной основе.
Статья 6
Общие принципы формирования, реализации и финансирования
программ определяются Положением о межгосударственных программах и
другими документами, принимаемыми МНТС.
Каждая Сторона имеет право выступить с предложением о
формировании конкретной Межгосударственной программы. Решение о ее
формировании принимается МНТС.
Результат формирования Программы, условия участия в ней и
порядок финансирования оформляются отдельным Соглашением,
заключаемым государствами, участвующими в Программе.
Статья 7
Государства, участвующие в Программе, обладают равными
правами на ее научные результаты.
Распределение прибыли от использования результатов работ по
научно-техническим программам осуществляется в соответствии с
Соглашением о Программе.
Раздел III
Научно-технические объекты совместного использования
Статья 8
Научно-технический объект (научно-техническая организация,
научно-исследовательский и экспериментальный полигоны,
информационные ресурсы и сети, библиотеки и др.), результаты
деятельности которого используются несколькими государствами,
приобретает статус объекта совместного использования исключительно
с согласия его собственника.
Перечень научно-технических объектов совместного
использования формируется, утверждается и пересматривается МНТС на
основе предложений Сторон.
Статья 9
Финансирование и эксплуатация объекта совместного
использования осуществляется в соответствии со специальными
соглашениями.
Раздел IV
Сотрудничество в области подготовки научных
и научно-педагогических кадров
Статья 10
Стороны создают условия для подготовки кадров высшей научной
квалификации и прохождения стажировки ученых в интересах других
государств-участников Соглашения.
Статья 11
Стороны обеспечивают взаимную нострификацию документов о
квалификации научных и научно-педагогических кадров. Порядок и
условия нострификации определяются специальным Соглашением.
Раздел V
Сотрудничество в области научно-технической
информации, стандартизации, метрологии, сертификации,
охраны интеллектуальной и промышленной собственности
Статья 12
Для информационного обеспечения сотрудничества в рамках
настоящего Соглашения Стороны формируют межгосударственную систему
обмена научно-технической информацией на основе существующих
информационных структур.
Межгосударственный обмен научно-технической информацией
регулируется специальным Соглашением.
Статья 13
Стороны признают необходимость согласованного развития
государственных систем стандартизации, метрологии и сертификации.
Сотрудничество по этим вопросам осуществляется в соответствии
со специальными соглашениями.
Статья 14
Вопросы охраны интеллектуальной собственности регулируются
законодательными актами Сторон и специальными межгосударственными
соглашениями.
Статья 15
До принятия Патентной конвенции сотрудничество Сторон по
вопросам охраны промышленной собственности регулируется Временным
соглашением.
Статья 16
Для обеспечения согласованного развития государственных
систем научно-технической информации, стандартизации, метрологии,
сертификации, охраны промышленной собственности Стороны могут
создавать координирующие органы и научно-технические организации.
Раздел VI
Другие соглашения
Статья 17
Регулирование отношений в области научно-технического
сотрудничества между Сторонами осуществляется на основе настоящего
Соглашения и других соглашений, заключенных между ними.
Раздел VII
Заключительные положения
Статья 18
Соглашение заключается сроком на 5 лет. Его действие может
быть продлено по взаимному согласию Сторон.
Статья 19
Каждая Сторона имеет право свободного выхода из состава
участников Соглашения путем письменного уведомления депозитария
Соглашения не менее, чем за 12 месяцев до выхода, о чем
государство - депозитарий уведомляет всех участников Соглашения в
месячный срок.
Статья 20
Участие в Соглашении не ограничивает права государств, его
подписавших, на участие в любых других двусторонних и
многосторонних формах межгосударственного научно-технического
сотрудничества, в том числе и с государствами, не являющимися
участниками Соглашения.
Статья 21
Соглашение открыто для вступления в него других государств.
Государство - депозитарий уведомляет государства-участники о
вступлении новых членов в месячный срок и направляет им копии
подписанного Соглашения.
Статья 22
Ассоциированное членство государств в данном Соглашении, с
взятием на себя лишь части обязательств по нему, допускается с
согласия всех государств-участников.
Статья 23
Соглашение вступает в действие с момента подписания.
Совершено в г. Москве 13 марта 1992 года в одном подлинном
экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Архиве
Правительства Республики Беларусь, которое направит государствам,
подписавшим настоящее Соглашение, его заверенную копию.
(Подписи)
Грузия присоединилась к Соглашению 21.12.94.