Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону авторських прав літературних і художніх творів
(Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 21, ст.155 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2627-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 43, ст.241 )
1. Погодитись з пропозицією Президента України про приєднання України до Бернської конвенції про охорону авторських прав літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року).
2. Доручити Міністерству закордонних справ України надіслати Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності документ про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року).
Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м. Київ, 31 травня 1995 року
N 189/95-ВР
Дивись також Закон України Про авторське право і суміжні права
Бернська конвенція про охорону авторських прав літературних і художніх творів - це міжнародна угода, яка регулює права авторів на їхні твори в різних країнах світу. Ця угода була підписана у 1886 році у Берні, Швейцарія, і з того часу була доповнена і змінена кілька разів. Зараз до Бернської конвенції приєдналися 179 країн.
Основні принципи про авторське право у Бернської конвенції такі:
• Авторське право на твір виникає автоматично з моменту його створення, без необхідності реєстрації або інших формальностей.
• Авторське право на твір триває протягом усього життя автора і ще 50 років після його смерті, але країни можуть встановлювати більш тривалий строк охорони.
• Автори мають виключне право на відтворення, поширення, публічне виконання, переклад, адаптацію та інші способи використання своїх творів, а також моральні права на визнання авторства і захист від зневажливого поводження з твором.
• Країни, що є членами Бернської конвенції, повинні надавати авторам з інших країн такий самий рівень охорони, як і своїм власним громадянам. Це називається принципом національного режиму.
• Країни, що є членами Бернської конвенції, повинні визнавати авторські права на твори, що були створені в інших країнах, навіть якщо вони не є членами конвенції. Це називається принципом автоматичності і незалежності охорони.
Бернська конвенція — це важливий документ, який сприяє міжнародному співробітництву і розвитку у сфері літератури і мистецтва, а також захищає інтереси авторів і їхніх нащадків.
На головну сторінку Про торгову марку >>>