Звукові торговельні марки України, Росії та Європейської спільноти
02.05.2020 17:55:36
Зміст.
Актуальність теми.
Законодавче регулювання звукових позначень у Україні.
Реєстрація звукової торговельної марки в Україні – порядок та особливості.
Законодавче регулювання звукових позначень у Російській Федерації.
Особливості реєстрації звукового товарного знака у Російській Федерації.
Правове регулювання звукових торгових марок у ЄС.
Реєстрація звукової торгової марки у Європейській спільноті.
Практика та особливості відображення звукових та музикальних позначень:
Звукові торговельні марки зареєстровані в Україні.
Звукові товарні знаки Росії.
Звукові торгові марки Євроспільноти.
Також варто пригадати «Звіт про захист та забезпечення прав інтелектуальної власності в третіх країнах» (далі - Звіт щодо третіх країн) Європейської комісії від 20.12.2019 р., у якій наша система реєстрації та захисту торговельних марок була розкритикована. Так, вже у преамбулі документу зазначено: «Індія, Індонезія, Росія, Туреччина і Україна залишаються країнами 2-го пріоритету. У цих країнах були виявлені серйозні системні проблеми у сфері захисту та дотримання прав інтелектуальної власності, що спричиняє суттєву шкоду для бізнесу Євросоюзу.»2
З урахуванням технічних процесів та дослідивши практику ЄС, варто відмітити, що правове регулювання звукових торговельних марок є дуже обмежене. І це обмеження пов’язане з тим, що в Україні діють спеціальні правові вимоги до відображення позначення в офіційному Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. У п. 2.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (Затверджено наказом Держпатенту України) від 28 липня 1995 р. N 116 (далі - Правила) встановлено, що заявка повинна містити «зображення знака, що заявляється»3. Інші види знаків для товарів і послуг, які не можна обмежити виключно картинкою, згідно Правил реєструються «при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації».3 Проаналізувавши цю норму можна зробити висновок, що право як таке визнають, але як зробити, що розуміти під технічною можливістю, яка вона, які межі – не встановлено. І в результаті все одно все зводиться до картини, що обмежує права власників нетрадиційних ТМ, в тому числі і музичної.
Тому вважаємо за доречне дослідити більш детально один із найпопулярніших, найдавніших та досить поширених у світі видів ТМ – звукову (музичну). При цьому розглянемо як норми, що регулюють звукові торговельні марки у сусідній країні – Російській Федерації. Країна з якою законодавство дуже схоже, адже джерела були спільні. А також, інший напрямок, той орієнтир до якого так прагнемо – звукові ТМ Європейського союзу (далі - ЄС).
Мета статі полягає комплексному досліджені та аналізі правового регулювання одного об’єкта – звукової торговельної марки, у країнах із різними правовими системами, проте спільними вихідними міжнародними актами – Україні, Росії та Європейському Союзі.
• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4 (далі – Сінгапурський договір).
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5 (далі – Віденська угода).
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6 (далі – Ніццька угода)
• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.7 (далі - ЦКУ)
• ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993, № 3689-XII.8 (далі - Закон)
• Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (Затверджено наказом Держпатенту України) від 28 липня 1995 р. N 116.3 (Далі - Правила)
• Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: Наказ МОН України від 10.01.2002 № 109 (далі - Положення про держреєстр).
• Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг : Наказ від 7 квітня 2014 р. № 91 – Державне підприємство «Український інститут промислової власності»10 (далі – Методичні рекомендації).
Дослідимо положення вищеперерахованих актів більш детально.
У ст. 492 Цивільного Кодексу України вживається термін «торговельна марка», тому будемо дотримуватися саме цієї термінології у досліджені питання в Україні. Так, відповідно до ч.1 ст. 492 ЦКУ торговельною маркою «можуть бути слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів».7 Тобто ця норма дає нібито чіткий перелік видів позначень. Але використане в ній словосполучення «можуть бути», скоріш за все, дає підстави вважати, що відповідно до ч.1 ст. 492 Цивільного кодексу України цей перелік не є вичерпним.
Спеціальний ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі - Закон) у ч.2 ст.5 передбачає що «Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.»8 Тобто перелік трішки ширший, але знову немає жодної згадки про звукові бренди.
Більш детально урегульована можливість реєстрації і взагалі закріплено існування звукової ТМ у «Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі - Правила) затверджені Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116. Так, у п 1.4. вказано, що Знак може бути звуковим, а саме: «Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо. Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.»3.
У свою чергу «Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг», затверджених наказом ДП «Український інститут промислової власності» (далі – Методичні рекомендації), звукові торговельні марки розписані більш детально. По перше, у абз.1, п.2.2.6. закріплено визначення звукової ТМ: «Звуковим визнається позначення, яке являє собою різні звуки.»10.
По друге, абз.1, п.2.2.6. Методичних рекомендацій закріплює два види музичних брендів: «Взагалі можна вирізнити дві типові категорії звукових знаків: у вигляді музичного твору або його фрагменту та інші звуки, наприклад, крик тварини, звук двигуна автомобіля, тощо.»10.
Таким чином, підсумовуючи положення нормативно-правових актів України можна виділити дві категорії звукових ТМ. Де перша категорія звукових торговельних марок - музичний твір або його фрагмент, а друга категорія звукових торговельних марок - інші звуки, відмінні від музики.
Відповідно до ст. 1 Закону: «заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку» а от «особа - фізична або юридична особа». Тобто, власником торговельної марки може бути фізична або юридична особа. А от загальні вимоги до позначення встановлені ч.1, ст. 5 Закону: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.»8.
Для реєстрації повинна бути подана заявка до Відомства, що підтверджено у ст. 1 Закону: «ЗЗаявка - сукупність документів, необхідних для видачі Свідоцтва».
Відповідно до п. 2.1.4. Правил «Заявка повинна містити:
• заяву про реєстрацію знака;
• зображення знака, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• документи, що додаються до Заявки.3
До документів, що додаються до заявки, згідно з п. 2.4.1. Правил, належать:
• документ про оплату збору за подання заявки;
• копія попередньої заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатись правом на пріоритет;
• документ, що підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на офіційній або на офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету;
• довіреність на ім'я представника, якщо заявка подається через такого;
• документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні таких елементів, як державні герби, прапори і т.д. по п. 1 ст. 6 Закону;
• статут колективного знака.3
І тут уже все не так просто! Так як вид знака специфічний, то і вимоги до заявочної документації спеціальні і відрізняються від загальних правил.
Перш за все варто відмітити, що у п 1.4. Правил вказано, що: «Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.».3 Звукові позначення в офіційних базах Укрпатенту є, отже технічно така реєстрація можлива.
Пунктом 2.1.21. Правил закріплено спеціальні вимоги до звукового знаку: «Якщо на реєстрацію як знак заявляється звукове позначення, то таке позначення надається у вигляді фонограми (відеозапису) на аудіо-, відеокасеті.».3
Крім того п. 2.1.23. Правил говорить, що «Якщо на реєстрацію заявляється звуковий знак, то зазначається вид звука (музичний твір або його частина, шуми будь-якого походження та інше). Для позначення, в якому використовується музичний твір, в описі наводиться його нотний запис.».3
Тобто Правила закріплюють особливість закріплення та відображення – подається запис на аудіо чи відеокасеті, в описі вказується вид звуку та додається нотний стан. При цьому важливо те, що відображення у нотному ряді обов’язкове! Це підтверджується і у Методичних рекомендаціях Укрпатенту - підлягають правовій охороні тільки ті звукові торговельні марки, які можна перевести на музичні ноти.
• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4
• Інструкція до Сінгапурського договору про закони щодо товарних знаків. вступ в силу 01.11.2011 р.11 (далі – Інструкція до Сінгапурського договору)
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6
• Цивільний кодекс Російської федерації прийнятий Державною думою 24 листопада 2006 р.12 (далі - ЦКРФ).
• Наказ Міністерства економічного розвитку РФ від 20 липня 2015 р. № 482 «Про затвердження Правил складання, подання і розгляду документів, які є підставою для вчинення юридично важливих дій по державну реєстрацію товарних знаків, знаків обслуговування, колективних знаків, вимог до документів, які містяться в заяві на державну реєстрацію товарного знаку, знаків обслуговування, колективного знаку, і докладати до неї документів та їх форм, порядку перетворення заявки на державну реєстрацію колективного знаку в заявку на державну реєстрацію товарного знака, знаків обслуговування і навпаки, переліку відомості, що вказують у формі свідчення на товарний знак (знак обслуговування), формі свідчення на колективний знак, форми свідчення на товарний знак (знак обслуговування), форми свідчення на колективний знак»13 (далі - Наказ).
Дослідимо положення вищеперерахованих актів більш детально.
У Розділі VII Цивільного Кодексу РФ вживається термін «товарний знак», тому будемо дотримуватися саме цієї термінології у досліджені питання в Україні.
Так у Інструкції до Сінгапурського договору п. 9 Розділу «ПОДРОБИЦІ ЩОДО ЗАЯВКИ» присвячений саме звуковим ТМ, а саме «[Звуковий знак] Якщо заявка містить заяву про те, що знак є звуковим знаком, представлення такого знака має складатися, по вибору Відомства, з нотного запису на нотному стані або опису звуку, що становить знак, або аналогового або цифрового запису цього звуку, або будь-якій їх комбінації.».11 Тобто Інструкція роз’яснює, що правила подачі таких знаків, як звукові визначаються безпосередньо Відомством у спеціальному акті.
Відповідно до ст. 1482 ЦКРФ: «В якості товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації. Товарний знак може бути зареєстрований в будь-якому кольорі або колірному сполученні.»12 Можемо зробити висновок, що наявність у переліку видів ТЗ фрази «інші позначення» говорить про те, що перелік не є вичерпним. Але, згадки про такий вид знака як звуковий кодекс не містить.
Більш детально урегульована можливість реєстрації і взагалі закріплено існування звукової ТМ у Наказі Міністерства економічного розвитку РФ. Так, статтею 32 передбачено що ж саме належить до інших позначень: «До інших позначень відносяться звукові, світлові, змінні, голографічні, дотикові, позиційні, нюхові, смакові, позначення, що складаються виключно з одного або декількох кольорів.»13.
Для реєстрації повинна бути подана заявка до Відомства, що підтверджено у ч. 1 ст. 1492 ЦКРФ: «Заявка на державну реєстрацію товарного знака (заявка на товарний знак) подається до федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності юридичною особою або індивідуальним підприємцем (заявником).»12.
Відповідно до ч. 3 ст. 1492 ЦКРФ: «Заявка на товарний знак повинна містити:
• заяву про реєстрацію знака із зазначенням заявника, його місця проживання або місця знаходження;;
• позначення, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• опис позначення, що заявляється.12
А от більш детально всі нюанси і документи розписані у Наказі. Так, у п. 9 ст. 29. «Вимоги до оформлення опису позначення, що заявляється» встановлено, що «якщо на реєстрацію в якості товарного знака представлено звукове позначення, то наводиться опис звуку (звуків) або їх характеристик і додатково, в залежності від виду звукового позначення, нотний запис мелодії (музичного твору) або діаграма частот звуку, джерелом якого є живі істоти або предмети. Діаграма частот звуку повинна містити зображення шкали з тимчасової осі і частотної осі».13
Крім того ч. 3 ст. 27 Наказу закріплює розмір заявленого звуку, що вимірюється або тактами або секундами: «якщо заявляється позначення що є звуковим, то на цифровому носії інформації представляється зразок фонограми, при цьому графа під кодом 540 не заповнюється. Залежно від виду звукового позначення тривалість мелодії (музичного твору) не повинна перевищувати музичної фрази або 10 тактів, а звуку, джерелом якого є живі істоти або предмети - 30 секунд.»13
Тобто Наказ встановлює вимоги до відображення того знаку, що заявляється на реєстрацію і, на відміну від України, не подається нотний стан. Достатньо фонограми на цифровому носії, але із обмеженням по тривалості.
1) Національна реєстрація у кожній окремій країні ЄС шляхом подачі заявки в національне відомство.
2) Реєстрація на національному рівні в країнах Бенілюксу (але цей спосіб включає лише три країни – Бельгія, Нідерланди та Люксембург).
3) Міжнародна реєстрація через ВОІВ.
4) Реєстрація торгової марки ЄС - European Union trade mark (далі - EUTM).
Виходячи із способів реєстрації ТМ в Європейському Союзі можна виділити і нормативно-правові акти, що регулюють відповідну процедуру:
1. Для національної та регіональної реєстрації – національне законодавство кожної країни та міжнародні угоди, серед яких вище згадані:
• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6
2. Для Міжнародної реєстрація через ВОІВ:
• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.: міжнар. док. від 14.04.1891 р.14
• Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.: міжнар. док. від 28.06.1989 р.15
3. Для реєстрації EUTM серед основних документів можна виділити:
• Директива ЄС №2868/95 «Про торговельну марку спільноти» від 13 грудня 1995 р.16 (далі – Директива ЄС)
• Регламент про впровадження торговельної марки Європейського Союзу № 2018/626 від 5 березня 2018 р.17 (далі – Регламент про впровадження).
Так, Директива ЄС № 2868/95 від 13 грудня 1995 року, давала наступне визначення торговельній марці: «будь який знак має бути представлений графічно, зокрема, словесно, у тому числі особистим ім’ям, малюнком, літерами, цифрами, формою товарів або їх упаковки, за умови, що такі ознаки здатні відрізняти товари або послуги одного підприємства від товарів і послуг інших підприємств».16
Тобто торгова марка ЄС раніше відповідала двом критеріям: графічне зображення та розрізняльний характер. Але, ця норма значно обмежувала можливість реєстрації нетрадиційних знаків, які не завжди можуть бути відображені графічно, або при цьому втрачається суть – як от звукові ТМ, де споживач по зображенню нот не розуміє який перед ним бренд.
23 березня 2016 року набрав чинності Регламент (ЄС) 2015/2424 Європейського парламенту і Ради про внесення змін до Регламенту Товариства про товарні знаки (Регламент про внесення змін). Таким чином з 1 жовтня 2017 року внаслідок Регламенту про внесення змін була скасована «вимога до графічного подання». Це означає, що знаки на реєстрацію можуть бути представлені в будь-якій зручній формі з використанням загальнодоступної технології, якщо уявлення є чітким, точним, самодостатній, легко доступний, зрозумілий, довговічний і об'єктивний.
Для реєстрації звукової EUTM необхідно подати відповідну заяву до Управління інтелектуальної власності ЄС (далі - EUIPO). Відповідно до ч.1 ст.2 Регламенту про впровадження заявка на знак ЄС повинна включати:
запит на реєстрацію ТМ ЄС;
інформацію для ідентифікації заявника (його ім'я, адреса і громадянство, а також штат, в якому він проживає або має місце знаходження або установа);
список товарів і послуг, перелічених з міжнародного класу; інформація для ідентифікації представника (при необхідності);
представлення ТМ;
підпис заявника або представника (якщо не подана в електронному вигляді) та його контакти;
якщо заявлено пріоритет – підтверджуючі документи;
мова подачі заявки та друга мова, що може бути використана.
уточнення по застосуванню, звіт про пошук.17
А тепер саме цікаве – вид знаку специфічний і вимоги до його представлення також спеціальні. Так ч. 1 ст. 3 говорить Регламенту про впровадження, що «Товарний знак повинен бути представлений в будь-якої зручної формі з використанням загальнодоступної технології, за умови, що він може бути відтворений в Реєстрі ясним, точним, автономним, доступним, зрозумілим, довговічним і об'єктивним чином, з тим щоб компетентні органи і громадськість повинні чітко і точно визначити предмет захисту, що надається її власнику.».17 Але як це застосовується при реєстрації звукової ТМ? У Регламенті про впровадження у п. g ч.3, ст.3 встановлено, що: «в разі реєстрації торговельної марки, що складається виключно із звуку або комбінації звуків (звуковий знак), знак повинен бути представлений шляхом подання аудіофайлу, що відтворює звук, або шляхом точного подання звуку у вигляді нотного запису». 17
На сьогоднішній день зареєстровано понад 100 звукових брендів.
Бібліографічні дані у реєстрі поповнюються кодом «(556) Зазначення того, що знак звуковий» і відображається звукова доріжка, яку можна увімкнути і почути торговельну марку. А от під кодом «(540) Зображення знаку» відображено нотний стан.
Більша частина зареєстрованих звукових ТМ належать теле- та радіокомпаніям (Свідоцтво № 246620, 242479). Або ж це бренди, які ми кожен день чуємо у якості реклами та асоціюємо з тим чи іншим виробником (приклад горілчаного звукового знаку Свідоцтво № 263791, пиво Свідоцтво № 157573, Слобожанський миловар Свідоцтво № 264329, лікарський препарат Свідоцтво № 233106).
До звукових позначень Росії відносяться, наприклад, наступні номери Свідоцтв:
- Свідоцтво №213565 власником якого є ЗАО «РЕГІОНАЛЬНИЙ РАДІОКАНАЛ»;
- Свідоцтво №608192 власником якого є ТОВ «Тойота Мотор»;
- Свідоцтво №318691 власником якого є Інтел Корпорейшн;
- Свідоцтво №572838 власником якого є Філіп Морріс Продактс С.А.;
- Свідоцтво №625790 власником якого є Твентіс Сенчурі Фокс Філм Корпорейшн.
До звукових позначень ЄС відносяться, наприклад, наступні номери EUTM:
- №001312008 власник – TWENTIETH CENTURY FOX FILM CORPORATION;
- №001040955 власник – Nokia Corporation;
- №003004843 власник – MICROSOFT CORPORATION;
- №003661907 та №003903101 власник – McDonald's International Property Company, Ltd.;
- №004610986 власник – Intel Corporation.
Висновки.
Отже, аналіз правових норм та практики реєстрації звукових та музичних позначень в Україні, Росії та Європейському союзі дозволяє оцінити нинішній стан цієї сфери та ті напрямки які потрібно розвивати. Така невелика кількість звукових торговельних марок в Україні та РФ порівняно із словесними, комбінованими чи зображувальними, свідчить про те, що потенційні Заявники просто не проінформовані достатньо про такі можливості. Незнання своїх прав обмежують у їх реалізації, а отже і способах захисту брендів. І хоча законодавче регулювання звукових торговельних марок ЄС не сильно відрізняється, але практичні реформи вражають. Скасування «вимоги до графічного подання», тобто обов’язкового подання картинки разом із самим звуком (мелодією) є підтвердженням того, що ЄС приводить свої норми у відповідність до запитів суспільства, що пов’язані з постійним технічним прогресом.
© Інна Панасюк, 2020
Список використаної літератури:
1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Міжнародний документ від 27 квітня 2014 р.
2. Report on the protection and enforcement of intellectual property rights in third countries (укр. - Звіт про захист та виконання прав інтелектуальної власності у третіх країнах.) від 8.01.2020 р. Європейська комісія.
3. Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знакдля товарів і послуг. Наказ Держпатенту України від 28.07.1995 № 116.
4. Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.
5. Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків. Міжнародний документ від 08.06.1973 р.
6. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15.06.1957 р.
7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
8. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України від 15.12.1993 № 3689-XII.
9. Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Наказ МОН України від 10.01.2002 № 10.
10. Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг. Наказ від 7 квітня 2014 р. № 91 – Державне підприємство «Український інститут промислової власності».
11. Інструкція до Сінгапурського договору про закони по товарних знаках. Міжнародний документ вступив в силу 01.11.2011 р.
12. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21 октября 1994 г. № 51-ФЗ
13. Приказ Министерства экономического развития РФ от 20 июля 2015 г. № 482 « Об утверждении Правил составления, подачи и рассмотрения документов, являющихся основанием для совершения юридически значимых действий по государственной регистрации товарных знаков, знаков обслуживания, коллективных знаков, Требований к документам, содержащимся в заявке на государственную регистрацию товарного знака, знака обслуживания, коллективного знака, и прилагаемым к ней документам и их форм, Порядка преобразования заявки на государственную регистрацию коллективного знака в заявку на государственную регистрацию товарного знака, знака обслуживания и наоборот, Перечня сведений, указываемых в форме свидетельства на товарный знак (знак обслуживания), форме свидетельства на коллективный знак, формы свидетельства на товарный знак (знак обслуживания), формы свидетельства на коллективный знак».
14. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків. Міжнародний документ від 14.04.1891 р.
15. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків. Міжнародний документ від 28.06.1989 р.
16. Директива ЄС №2868/95 «Про торговельну марку спільноти» від 13 грудня 1995 р.
17. Commission Implementing Regulation (EU) 2018/626 of 5 March 2018 laying down detailed rules for implementing certain provisions of Regulation (EU) 2017/1001 of the European Parliament and of the Council on the European Union trade mark, and repealing Implementing Regulation (EU) 2017/1431 (укр. - Регламент про впровадження торговельної марки Європейського Союзу № 2018/626 від 5 березня 2018 р.).
Актуальність теми.
Законодавче регулювання звукових позначень у Україні.
Реєстрація звукової торговельної марки в Україні – порядок та особливості.
Законодавче регулювання звукових позначень у Російській Федерації.
Особливості реєстрації звукового товарного знака у Російській Федерації.
Правове регулювання звукових торгових марок у ЄС.
Реєстрація звукової торгової марки у Європейській спільноті.
Практика та особливості відображення звукових та музикальних позначень:
Звукові торговельні марки зареєстровані в Україні.
Звукові товарні знаки Росії.
Звукові торгові марки Євроспільноти.
Актуальність теми.
Україна рухається в Європу, а Європа все частіше згадує про нас. Це стосується вже не лише політики чи економіки, а й правових питань. Врегулювання законодавчої бази в сфері інтелектуальної власності є обов’язковою умовою імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони ратифіковану Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року (далі – Угода про асоціацію)1. Урегулюванню питання права інтелектуальної власності присвячена окрема глава Угоди про асоціацію – ГЛАВА 9 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ. Підтвердженням цього слугує запровадження реформ у цій сфері та ряд законопроектів, що станом на початок 2020 року активно розглядаються та приймаються у Верховній Раді України.Також варто пригадати «Звіт про захист та забезпечення прав інтелектуальної власності в третіх країнах» (далі - Звіт щодо третіх країн) Європейської комісії від 20.12.2019 р., у якій наша система реєстрації та захисту торговельних марок була розкритикована. Так, вже у преамбулі документу зазначено: «Індія, Індонезія, Росія, Туреччина і Україна залишаються країнами 2-го пріоритету. У цих країнах були виявлені серйозні системні проблеми у сфері захисту та дотримання прав інтелектуальної власності, що спричиняє суттєву шкоду для бізнесу Євросоюзу.»2
З урахуванням технічних процесів та дослідивши практику ЄС, варто відмітити, що правове регулювання звукових торговельних марок є дуже обмежене. І це обмеження пов’язане з тим, що в Україні діють спеціальні правові вимоги до відображення позначення в офіційному Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. У п. 2.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (Затверджено наказом Держпатенту України) від 28 липня 1995 р. N 116 (далі - Правила) встановлено, що заявка повинна містити «зображення знака, що заявляється»3. Інші види знаків для товарів і послуг, які не можна обмежити виключно картинкою, згідно Правил реєструються «при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації».3 Проаналізувавши цю норму можна зробити висновок, що право як таке визнають, але як зробити, що розуміти під технічною можливістю, яка вона, які межі – не встановлено. І в результаті все одно все зводиться до картини, що обмежує права власників нетрадиційних ТМ, в тому числі і музичної.
Тому вважаємо за доречне дослідити більш детально один із найпопулярніших, найдавніших та досить поширених у світі видів ТМ – звукову (музичну). При цьому розглянемо як норми, що регулюють звукові торговельні марки у сусідній країні – Російській Федерації. Країна з якою законодавство дуже схоже, адже джерела були спільні. А також, інший напрямок, той орієнтир до якого так прагнемо – звукові ТМ Європейського союзу (далі - ЄС).
Мета статі полягає комплексному досліджені та аналізі правового регулювання одного об’єкта – звукової торговельної марки, у країнах із різними правовими системами, проте спільними вихідними міжнародними актами – Україні, Росії та Європейському Союзі.
Законодавче регулювання звукових позначень в Україні.
Перш за все перерахуємо основні нормативно-правові акти, що регулюють види торговельних марок в Україні:• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4 (далі – Сінгапурський договір).
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5 (далі – Віденська угода).
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6 (далі – Ніццька угода)
• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.7 (далі - ЦКУ)
• ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993, № 3689-XII.8 (далі - Закон)
• Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (Затверджено наказом Держпатенту України) від 28 липня 1995 р. N 116.3 (Далі - Правила)
• Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: Наказ МОН України від 10.01.2002 № 109 (далі - Положення про держреєстр).
• Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг : Наказ від 7 квітня 2014 р. № 91 – Державне підприємство «Український інститут промислової власності»10 (далі – Методичні рекомендації).
Дослідимо положення вищеперерахованих актів більш детально.
У ст. 492 Цивільного Кодексу України вживається термін «торговельна марка», тому будемо дотримуватися саме цієї термінології у досліджені питання в Україні. Так, відповідно до ч.1 ст. 492 ЦКУ торговельною маркою «можуть бути слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів».7 Тобто ця норма дає нібито чіткий перелік видів позначень. Але використане в ній словосполучення «можуть бути», скоріш за все, дає підстави вважати, що відповідно до ч.1 ст. 492 Цивільного кодексу України цей перелік не є вичерпним.
Спеціальний ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі - Закон) у ч.2 ст.5 передбачає що «Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.»8 Тобто перелік трішки ширший, але знову немає жодної згадки про звукові бренди.
Більш детально урегульована можливість реєстрації і взагалі закріплено існування звукової ТМ у «Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі - Правила) затверджені Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116. Так, у п 1.4. вказано, що Знак може бути звуковим, а саме: «Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо. Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.»3.
У свою чергу «Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг», затверджених наказом ДП «Український інститут промислової власності» (далі – Методичні рекомендації), звукові торговельні марки розписані більш детально. По перше, у абз.1, п.2.2.6. закріплено визначення звукової ТМ: «Звуковим визнається позначення, яке являє собою різні звуки.»10.
По друге, абз.1, п.2.2.6. Методичних рекомендацій закріплює два види музичних брендів: «Взагалі можна вирізнити дві типові категорії звукових знаків: у вигляді музичного твору або його фрагменту та інші звуки, наприклад, крик тварини, звук двигуна автомобіля, тощо.»10.
Таким чином, підсумовуючи положення нормативно-правових актів України можна виділити дві категорії звукових ТМ. Де перша категорія звукових торговельних марок - музичний твір або його фрагмент, а друга категорія звукових торговельних марок - інші звуки, відмінні від музики.
Реєстрація звукової торговельної марки в Україні – порядок та особливості.
Так як звуковий знак для товарів і послуг є одним із видів ТМ, то при його реєстрації застосовуються загальні норми та вимоги.Відповідно до ст. 1 Закону: «заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку» а от «особа - фізична або юридична особа». Тобто, власником торговельної марки може бути фізична або юридична особа. А от загальні вимоги до позначення встановлені ч.1, ст. 5 Закону: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.»8.
Для реєстрації повинна бути подана заявка до Відомства, що підтверджено у ст. 1 Закону: «ЗЗаявка - сукупність документів, необхідних для видачі Свідоцтва».
Відповідно до п. 2.1.4. Правил «Заявка повинна містити:
• заяву про реєстрацію знака;
• зображення знака, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• документи, що додаються до Заявки.3
До документів, що додаються до заявки, згідно з п. 2.4.1. Правил, належать:
• документ про оплату збору за подання заявки;
• копія попередньої заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатись правом на пріоритет;
• документ, що підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на офіційній або на офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету;
• довіреність на ім'я представника, якщо заявка подається через такого;
• документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні таких елементів, як державні герби, прапори і т.д. по п. 1 ст. 6 Закону;
• статут колективного знака.3
І тут уже все не так просто! Так як вид знака специфічний, то і вимоги до заявочної документації спеціальні і відрізняються від загальних правил.
Перш за все варто відмітити, що у п 1.4. Правил вказано, що: «Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.».3 Звукові позначення в офіційних базах Укрпатенту є, отже технічно така реєстрація можлива.
Пунктом 2.1.21. Правил закріплено спеціальні вимоги до звукового знаку: «Якщо на реєстрацію як знак заявляється звукове позначення, то таке позначення надається у вигляді фонограми (відеозапису) на аудіо-, відеокасеті.».3
Крім того п. 2.1.23. Правил говорить, що «Якщо на реєстрацію заявляється звуковий знак, то зазначається вид звука (музичний твір або його частина, шуми будь-якого походження та інше). Для позначення, в якому використовується музичний твір, в описі наводиться його нотний запис.».3
Тобто Правила закріплюють особливість закріплення та відображення – подається запис на аудіо чи відеокасеті, в описі вказується вид звуку та додається нотний стан. При цьому важливо те, що відображення у нотному ряді обов’язкове! Це підтверджується і у Методичних рекомендаціях Укрпатенту - підлягають правовій охороні тільки ті звукові торговельні марки, які можна перевести на музичні ноти.
Законодавче регулювання звукових позначень у Російській Федерації.
Тепер перейдемо до основних документів, що регулюють реєстрацію звукового товарного знаку в РФ:• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4
• Інструкція до Сінгапурського договору про закони щодо товарних знаків. вступ в силу 01.11.2011 р.11 (далі – Інструкція до Сінгапурського договору)
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6
• Цивільний кодекс Російської федерації прийнятий Державною думою 24 листопада 2006 р.12 (далі - ЦКРФ).
• Наказ Міністерства економічного розвитку РФ від 20 липня 2015 р. № 482 «Про затвердження Правил складання, подання і розгляду документів, які є підставою для вчинення юридично важливих дій по державну реєстрацію товарних знаків, знаків обслуговування, колективних знаків, вимог до документів, які містяться в заяві на державну реєстрацію товарного знаку, знаків обслуговування, колективного знаку, і докладати до неї документів та їх форм, порядку перетворення заявки на державну реєстрацію колективного знаку в заявку на державну реєстрацію товарного знака, знаків обслуговування і навпаки, переліку відомості, що вказують у формі свідчення на товарний знак (знак обслуговування), формі свідчення на колективний знак, форми свідчення на товарний знак (знак обслуговування), форми свідчення на колективний знак»13 (далі - Наказ).
Дослідимо положення вищеперерахованих актів більш детально.
У Розділі VII Цивільного Кодексу РФ вживається термін «товарний знак», тому будемо дотримуватися саме цієї термінології у досліджені питання в Україні.
Так у Інструкції до Сінгапурського договору п. 9 Розділу «ПОДРОБИЦІ ЩОДО ЗАЯВКИ» присвячений саме звуковим ТМ, а саме «[Звуковий знак] Якщо заявка містить заяву про те, що знак є звуковим знаком, представлення такого знака має складатися, по вибору Відомства, з нотного запису на нотному стані або опису звуку, що становить знак, або аналогового або цифрового запису цього звуку, або будь-якій їх комбінації.».11 Тобто Інструкція роз’яснює, що правила подачі таких знаків, як звукові визначаються безпосередньо Відомством у спеціальному акті.
Відповідно до ст. 1482 ЦКРФ: «В якості товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації. Товарний знак може бути зареєстрований в будь-якому кольорі або колірному сполученні.»12 Можемо зробити висновок, що наявність у переліку видів ТЗ фрази «інші позначення» говорить про те, що перелік не є вичерпним. Але, згадки про такий вид знака як звуковий кодекс не містить.
Більш детально урегульована можливість реєстрації і взагалі закріплено існування звукової ТМ у Наказі Міністерства економічного розвитку РФ. Так, статтею 32 передбачено що ж саме належить до інших позначень: «До інших позначень відносяться звукові, світлові, змінні, голографічні, дотикові, позиційні, нюхові, смакові, позначення, що складаються виключно з одного або декількох кольорів.»13.
Особливості реєстрації звукового товарного знаку у Російській Федерації.
Відповідно до ст. 1477 ЦКРФ: «Власником виключного права на товарний знак може бути юридична особа або індивідуальний підприємець.»12. Тобто, власником торговельної марки може бути або юридична особа або ФОП - що відмінно від України.Для реєстрації повинна бути подана заявка до Відомства, що підтверджено у ч. 1 ст. 1492 ЦКРФ: «Заявка на державну реєстрацію товарного знака (заявка на товарний знак) подається до федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності юридичною особою або індивідуальним підприємцем (заявником).»12.
Відповідно до ч. 3 ст. 1492 ЦКРФ: «Заявка на товарний знак повинна містити:
• заяву про реєстрацію знака із зазначенням заявника, його місця проживання або місця знаходження;;
• позначення, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• опис позначення, що заявляється.12
А от більш детально всі нюанси і документи розписані у Наказі. Так, у п. 9 ст. 29. «Вимоги до оформлення опису позначення, що заявляється» встановлено, що «якщо на реєстрацію в якості товарного знака представлено звукове позначення, то наводиться опис звуку (звуків) або їх характеристик і додатково, в залежності від виду звукового позначення, нотний запис мелодії (музичного твору) або діаграма частот звуку, джерелом якого є живі істоти або предмети. Діаграма частот звуку повинна містити зображення шкали з тимчасової осі і частотної осі».13
Крім того ч. 3 ст. 27 Наказу закріплює розмір заявленого звуку, що вимірюється або тактами або секундами: «якщо заявляється позначення що є звуковим, то на цифровому носії інформації представляється зразок фонограми, при цьому графа під кодом 540 не заповнюється. Залежно від виду звукового позначення тривалість мелодії (музичного твору) не повинна перевищувати музичної фрази або 10 тактів, а звуку, джерелом якого є живі істоти або предмети - 30 секунд.»13
Тобто Наказ встановлює вимоги до відображення того знаку, що заявляється на реєстрацію і, на відміну від України, не подається нотний стан. Достатньо фонограми на цифровому носії, але із обмеженням по тривалості.
Правове регулювання звукових торгових марок у ЄС.
Законодавче регулювання реєстрації звукових ТМ в ЄС залежить від способу реєстрації ТМ, серед яких можна виділити:1) Національна реєстрація у кожній окремій країні ЄС шляхом подачі заявки в національне відомство.
2) Реєстрація на національному рівні в країнах Бенілюксу (але цей спосіб включає лише три країни – Бельгія, Нідерланди та Люксембург).
3) Міжнародна реєстрація через ВОІВ.
4) Реєстрація торгової марки ЄС - European Union trade mark (далі - EUTM).
Виходячи із способів реєстрації ТМ в Європейському Союзі можна виділити і нормативно-правові акти, що регулюють відповідну процедуру:
1. Для національної та регіональної реєстрації – національне законодавство кожної країни та міжнародні угоди, серед яких вище згадані:
• Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.4
• Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 08.06.1973 р.5
• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. від 15.06.1957 р.6
2. Для Міжнародної реєстрація через ВОІВ:
• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.: міжнар. док. від 14.04.1891 р.14
• Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.: міжнар. док. від 28.06.1989 р.15
3. Для реєстрації EUTM серед основних документів можна виділити:
• Директива ЄС №2868/95 «Про торговельну марку спільноти» від 13 грудня 1995 р.16 (далі – Директива ЄС)
• Регламент про впровадження торговельної марки Європейського Союзу № 2018/626 від 5 березня 2018 р.17 (далі – Регламент про впровадження).
Реєстрація звукової торгової марки у Європейській спільноті.
Перш за все варто сказати, що ЄС не лише від нас вимагає проведення реформ, а й сам постійно реформується, змінюється.Так, Директива ЄС № 2868/95 від 13 грудня 1995 року, давала наступне визначення торговельній марці: «будь який знак має бути представлений графічно, зокрема, словесно, у тому числі особистим ім’ям, малюнком, літерами, цифрами, формою товарів або їх упаковки, за умови, що такі ознаки здатні відрізняти товари або послуги одного підприємства від товарів і послуг інших підприємств».16
Тобто торгова марка ЄС раніше відповідала двом критеріям: графічне зображення та розрізняльний характер. Але, ця норма значно обмежувала можливість реєстрації нетрадиційних знаків, які не завжди можуть бути відображені графічно, або при цьому втрачається суть – як от звукові ТМ, де споживач по зображенню нот не розуміє який перед ним бренд.
23 березня 2016 року набрав чинності Регламент (ЄС) 2015/2424 Європейського парламенту і Ради про внесення змін до Регламенту Товариства про товарні знаки (Регламент про внесення змін). Таким чином з 1 жовтня 2017 року внаслідок Регламенту про внесення змін була скасована «вимога до графічного подання». Це означає, що знаки на реєстрацію можуть бути представлені в будь-якій зручній формі з використанням загальнодоступної технології, якщо уявлення є чітким, точним, самодостатній, легко доступний, зрозумілий, довговічний і об'єктивний.
Для реєстрації звукової EUTM необхідно подати відповідну заяву до Управління інтелектуальної власності ЄС (далі - EUIPO). Відповідно до ч.1 ст.2 Регламенту про впровадження заявка на знак ЄС повинна включати:
запит на реєстрацію ТМ ЄС;
інформацію для ідентифікації заявника (його ім'я, адреса і громадянство, а також штат, в якому він проживає або має місце знаходження або установа);
список товарів і послуг, перелічених з міжнародного класу; інформація для ідентифікації представника (при необхідності);
представлення ТМ;
підпис заявника або представника (якщо не подана в електронному вигляді) та його контакти;
якщо заявлено пріоритет – підтверджуючі документи;
мова подачі заявки та друга мова, що може бути використана.
уточнення по застосуванню, звіт про пошук.17
А тепер саме цікаве – вид знаку специфічний і вимоги до його представлення також спеціальні. Так ч. 1 ст. 3 говорить Регламенту про впровадження, що «Товарний знак повинен бути представлений в будь-якої зручної формі з використанням загальнодоступної технології, за умови, що він може бути відтворений в Реєстрі ясним, точним, автономним, доступним, зрозумілим, довговічним і об'єктивним чином, з тим щоб компетентні органи і громадськість повинні чітко і точно визначити предмет захисту, що надається її власнику.».17 Але як це застосовується при реєстрації звукової ТМ? У Регламенті про впровадження у п. g ч.3, ст.3 встановлено, що: «в разі реєстрації торговельної марки, що складається виключно із звуку або комбінації звуків (звуковий знак), знак повинен бути представлений шляхом подання аудіофайлу, що відтворює звук, або шляхом точного подання звуку у вигляді нотного запису». 17
Практика та особливості відображення звукових ТМ:
Звукові та музикальні торговельні марки зареєстровані в Україні.
Як було зазначено раніше, звукові торговельні марки реєструються при наявності технічної можливості внесення та відображення їх у Реєстрі - Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.На сьогоднішній день зареєстровано понад 100 звукових брендів.
Бібліографічні дані у реєстрі поповнюються кодом «(556) Зазначення того, що знак звуковий» і відображається звукова доріжка, яку можна увімкнути і почути торговельну марку. А от під кодом «(540) Зображення знаку» відображено нотний стан.
Більша частина зареєстрованих звукових ТМ належать теле- та радіокомпаніям (Свідоцтво № 246620, 242479). Або ж це бренди, які ми кожен день чуємо у якості реклами та асоціюємо з тим чи іншим виробником (приклад горілчаного звукового знаку Свідоцтво № 263791, пиво Свідоцтво № 157573, Слобожанський миловар Свідоцтво № 264329, лікарський препарат Свідоцтво № 233106).
Звукові товарні знаки Росії.
Для зручності пошуку і роботи з реєстрами є спеціальні коди, що дозволяють ідентифікувати товарний знак в Державному реєстрі товарних знаків при публікації в офіційному бюлетені Роспатенту. Так, для звукових ТМ застосовується код (556). Результати пошуку виявили 72 зареєстрованих знаків. Більшість із них - це знаки радіокомпаній, мобільних операторів або магазинів.До звукових позначень Росії відносяться, наприклад, наступні номери Свідоцтв:
- Свідоцтво №213565 власником якого є ЗАО «РЕГІОНАЛЬНИЙ РАДІОКАНАЛ»;
- Свідоцтво №608192 власником якого є ТОВ «Тойота Мотор»;
- Свідоцтво №318691 власником якого є Інтел Корпорейшн;
- Свідоцтво №572838 власником якого є Філіп Морріс Продактс С.А.;
- Свідоцтво №625790 власником якого є Твентіс Сенчурі Фокс Філм Корпорейшн.
Звукові торговельні марки Євроспільноти.
Пошук звукової ТМ у базі EUIPO робити взагалі зручно – в графе Type/Тип вводиш «Sound» і одразу можна побачити усі зареєстровані звукові позначення – 371 результатів. Перейшовши на інформацію з ТМ, яка цікавить можна прослухати бренд).До звукових позначень ЄС відносяться, наприклад, наступні номери EUTM:
- №001312008 власник – TWENTIETH CENTURY FOX FILM CORPORATION;
- №001040955 власник – Nokia Corporation;
- №003004843 власник – MICROSOFT CORPORATION;
- №003661907 та №003903101 власник – McDonald's International Property Company, Ltd.;
- №004610986 власник – Intel Corporation.
Висновки.
Отже, аналіз правових норм та практики реєстрації звукових та музичних позначень в Україні, Росії та Європейському союзі дозволяє оцінити нинішній стан цієї сфери та ті напрямки які потрібно розвивати. Така невелика кількість звукових торговельних марок в Україні та РФ порівняно із словесними, комбінованими чи зображувальними, свідчить про те, що потенційні Заявники просто не проінформовані достатньо про такі можливості. Незнання своїх прав обмежують у їх реалізації, а отже і способах захисту брендів. І хоча законодавче регулювання звукових торговельних марок ЄС не сильно відрізняється, але практичні реформи вражають. Скасування «вимоги до графічного подання», тобто обов’язкового подання картинки разом із самим звуком (мелодією) є підтвердженням того, що ЄС приводить свої норми у відповідність до запитів суспільства, що пов’язані з постійним технічним прогресом.
© Інна Панасюк, 2020
Список використаної літератури:
1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Міжнародний документ від 27 квітня 2014 р.
2. Report on the protection and enforcement of intellectual property rights in third countries (укр. - Звіт про захист та виконання прав інтелектуальної власності у третіх країнах.) від 8.01.2020 р. Європейська комісія.
3. Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знакдля товарів і послуг. Наказ Держпатенту України від 28.07.1995 № 116.
4. Сінгапурський договір про право товарних знаків від 27.03.2006 р.
5. Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків. Міжнародний документ від 08.06.1973 р.
6. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15.06.1957 р.
7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
8. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України від 15.12.1993 № 3689-XII.
9. Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Наказ МОН України від 10.01.2002 № 10.
10. Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг. Наказ від 7 квітня 2014 р. № 91 – Державне підприємство «Український інститут промислової власності».
11. Інструкція до Сінгапурського договору про закони по товарних знаках. Міжнародний документ вступив в силу 01.11.2011 р.
12. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21 октября 1994 г. № 51-ФЗ
13. Приказ Министерства экономического развития РФ от 20 июля 2015 г. № 482 « Об утверждении Правил составления, подачи и рассмотрения документов, являющихся основанием для совершения юридически значимых действий по государственной регистрации товарных знаков, знаков обслуживания, коллективных знаков, Требований к документам, содержащимся в заявке на государственную регистрацию товарного знака, знака обслуживания, коллективного знака, и прилагаемым к ней документам и их форм, Порядка преобразования заявки на государственную регистрацию коллективного знака в заявку на государственную регистрацию товарного знака, знака обслуживания и наоборот, Перечня сведений, указываемых в форме свидетельства на товарный знак (знак обслуживания), форме свидетельства на коллективный знак, формы свидетельства на товарный знак (знак обслуживания), формы свидетельства на коллективный знак».
14. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків. Міжнародний документ від 14.04.1891 р.
15. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків. Міжнародний документ від 28.06.1989 р.
16. Директива ЄС №2868/95 «Про торговельну марку спільноти» від 13 грудня 1995 р.
17. Commission Implementing Regulation (EU) 2018/626 of 5 March 2018 laying down detailed rules for implementing certain provisions of Regulation (EU) 2017/1001 of the European Parliament and of the Council on the European Union trade mark, and repealing Implementing Regulation (EU) 2017/1431 (укр. - Регламент про впровадження торговельної марки Європейського Союзу № 2018/626 від 5 березня 2018 р.).
<<< К списку статей