Регистрация торговой марки

Музичні торговельні марки Україна

05.03.2020 11:49:21

Особливості реєстрації звукових торгових марок в Україні.Звукова торгова марка та Україна – чи можливо це?

Актуальність теми.
Україна активно працює над наближенням національного законодавства до норм Європейського Союзу. Не залишилося в стороні і право інтелектуальної власності. Підтвердженням цього слугує запровадження реформ у цій сфері та ряд законопроектів, що активно розглядаються та приймаються у Верховній Раді України. З урахуванням технічних процесів та дослідивши практику ЄС, варто відмітити, що поняття торговельна марка в нашому розумінні дуже обмежене – картинка (будь то слово, чи слово із зображенням). Інші види знаків для товарів і послуг якщо і існують, то настільки непопулярні, що здаються нереальними для пересічного власника бренду. Тому вважаємо за доречне дослідити більш детально один із найпопулярніших, найдавніших та досить поширених у світі видів ТМ – звукову (музичну).

Законодавче регулювання звукових ТМ в Україні.
Перш за все перерахуємо нормативно-правові акти, що регулюють види торговельних марок в Україні:
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
- ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993, № 3689-XII.
- Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, від 28.07.1995, № 116.
- Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 07.04.2014 № 91.

Дослідимо правові норми вищеперерахованих актів більш детально.
Так, ч.1 ст. 492 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) дає відповідь на питання «що може бути торговельною маркою?» - слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Тобто ця норма дає нібито чіткий перелік видів позначень. Але використане в ній словосполучення «можуть бути», скоріш за все, дає підстави вважати, що відповідно до ч.1 ст. 492 Цивільного кодексу України цей перелік не є вичерпним.
Спеціальний ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі - Закон) у ч.2 ст.5 передбачає що «Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.» Тобто перелік трішки ширший, але знову немає жодної згадки про звукові бренди.
Більш детально урегульована можливість реєстрації і взагалі закріплено існування звукової ТМ у «Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі - Правила) затверджені Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116. Так, у п 1.4. вказано, що Знак може бути звуковим, а саме: «Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо. Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.».

Звукова ТМ та її визначення.
У Методичних рекомендаціях з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом ДП «Український інститут промислової власності» (далі – Методичні рекомендації), звукові торговельні марки розписані більш детально.

По перше, у абз.1, п.2.2.6. закріплено визначення звукової ТМ: «Звуковим визнається позначення, яке являє собою різні звуки.».
По друге, абз.1, п.2.2.6. Методичних рекомендацій закріплює два види музичних брендів: «Взагалі можна вирізнити дві типові категорії звукових знаків: у вигляді музичного твору або його фрагменту та інші звуки, наприклад, крик тварини, звук двигуна автомобіля, тощо.».
Таким чином, підсумовуючи, перша категорія звукових торговельних марок - музичний твір або його фрагмент. Друга категорія звукових торговельних марок - інші звуки, відмінні від музики.

Процедура реєстрації звукових ТМ в Україні.
Так як звуковий знак для товарів і послуг є одним із видів ТМ, то реєстрація звукової торговельної марки відбувається з застосовуванням загальних норм та вимог.
Відповідно до ст. 1 Закону: «Заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку» а от «особа - фізична або юридична особа». Тобто, власником торговельної марки може бути фізична або юридична особа. А от загальні вимоги до позначення встановлені ч.1, ст. 5 Закону: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.».
Для реєстрації повинна бути подана Заявка до Відомства, що підтверджено у ст. 1 Закону: «Заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва».
Відповідно до п. 2.1.4. Правил «Заявка повинна містити:
Заяву про реєстрацію знака;
• зображення знака, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• документи, що додаються до заявки. 

До документів, що додаються до Заявки, згідно з п. 2.4.1. Правил, належать:
- документ про оплату збору за подання заявки;
- копія попередньої заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатись правом на пріоритет;
- документ, що підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на офіційній або на офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету;
- довіреність на ім'я представника, якщо Заявка подається через такого;
- документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні таких елементів, як державні герби, прапори і т.д. по п. 1 ст. 6 Закону;
- статут колективного знака.
І тут уже все не так просто! Так як вид знака специфічний, то і вимоги до заявочної документації спеціальні і відрізняються від загальних правил.
Перш за все варто відмітити, що у п 1.4. Правил вказано, що: «Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.». Звукові позначення в офіційних базах Укрпатенту є, отже технічно така реєстрація можлива.
Пунктом 2.1.21. Правил закріплено спеціальні вимоги до звукового знаку: «Якщо на реєстрацію як знак заявляється звукове позначення, то таке позначення надається у вигляді фонограми (відеозапису) на аудіо-, відеокасеті.».
Крім того п. 2.1.23. Правил говорить, що «Якщо на реєстрацію заявляється звуковий знак, то зазначається вид звука (музичний твір або його частина, шуми будь-якого походження та інше). Для позначення, в якому використовується музичний твір, в описі наводиться його нотний запис.».
Тобто Правила закріплюють особливість закріплення та відображення – подається запис на аудіо чи відеокасеті, в описі вказується вид звуку та додається нотний стан. При цьому важливо те, що відображення у нотному ряді обов’язкове! Це підтверджується і у Методичних рекомендаціях Укрпатенту - підлягають правовій охороні тільки ті звукові торговельні марки, які можна перевести на музичні ноти.

Практика та особливості відображення звукових ТМ у Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Як було зазначено раніше, звукові торговельні марки реєструються при наявності технічної можливості внесення та відображення їх у Реєстрі.
На сьогоднішній день зареєстровано понад 100 звукових брендів.
Бібліографічні дані у реєстрі поповнюються кодом «(556) Зазначення того, що знак звуковий» і відображається звукова доріжка, яку можна увімкнути і почути торговельну марку. А от під кодом «(540) Зображення знаку» відображено нотний стан.
Більша частина зареєстрованих звукових ТМ належать теле- та радіокомпаніям (Свідоцтво № 246620, 242479). Або ж це бренди, які ми кожен день чуємо у якості реклами та асоціюємо з тим чи іншим виробником (приклад горілчаного звукового знаку Свідоцтво № 263791, пиво Свідоцтво № 157573, Слобожанський миловар Свідоцтво № 264329, лікарський препарат Свідоцтво № 233106).


Висновки.
Така невелика кількість звукових торговельних марок порівняно із словесними, комбінованими чи зображувальними, свідчить про те, що потенційні Заявники просто не проінформовані достатньо про такі можливості. Незнання своїх прав обмежують у їх реалізації, а отже і способах захисту брендів.
Можливо саме тому у нас такий високий рівень порушень у сфері інтелектуальної власності.

© Інна Панасюк, 2020