Звукова торгова марка та Україна – чи можливо це?

Декілька слів щодо актуальності теми
Україна активно працює над наближенням національного законодавства до норм Європейського Союзу. Не залишилося в стороні й право інтелектуальної власності. Підтвердженням цього слугує запровадження реформ у цій сфері та ряд законопроєктів, що активно розглядаються та приймаються у Верховній Раді України. З урахуванням технічних процесів та дослідивши практику ЄС, варто зазначити, що поняття торговельна марка в нашому розумінні дуже обмежене – картинка (хай то буде слово, чи слово із зображенням). Інші види знаків для товарів і послуг якщо й існують, то настільки непопулярні, що здаються нереальними для пересічного власника бренду. Тому вважаємо за доречне дослідити більш детально один із найпопулярніших, найдавніших та досить поширених у світі видів ТМ – звукову (музичну).


Законодавче регулювання звукових ТМ в Україні.
Перш за все перерахуємо нормативно-правові акти, що регулюють види торговельних марок в Україні:
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
- ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993, № 3689-XII.
- Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, від 28.07.1995, № 116.
- Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 07.04.2014 № 91.

Дослідимо правові норми вищеперерахованих актів більш детально.
Так, ч. 1 ст. 492 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) дає відповідь на питання що може бути торговельною маркою?? Та визначає, що це: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Тобто ця норма дає нібито чіткий перелік видів позначень. Але використане в ній словосполучення «можуть бути», скоріш за все, дає підстави вважати, що відповідно до ч. 1 ст. 492 Цивільного кодексу України цей перелік не є вичерпним.
Спеціальний ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі — Закон) у ч. 2 ст. 5 передбачає що «Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.» Тобто перелік трішки ширший, але знову немає жодної згадки про звукові бренди.
Більш детально урегульована можливість реєстрації й взагалі закріплено існування звукової ТМ у «Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі — Правила) затверджені Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116. Так, у п. 1.4. вказано, що Знак може бути звуковим, а саме: "Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо. Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації". Слід враховувати, що вимоги до аудіовізуальних об’єктів у кожній юрисдикції свої. Наприклад, якщо вас цікавить повноцінна реєстрація торгової марки в Європі, варто знати, що EUIPO вже давно приймає звукові файли у форматі MP3, тоді як в інших країнах все ще може вимагатися графічна нотація

Звукова торговельна марка та її визначення.
У Методичних рекомендаціях з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом ДП «Український інститут промислової власності» (далі – Методичні рекомендації), звукові торговельні марки розписані більш детально.

По перше, у абз. 1, п. 2.2.6. закріплено визначення звукової ТМ: «Звуковим визнається позначення, яке являє собою різні звуки.».
По друге, абз. 1, п. 2.2.6. Методичних рекомендацій закріплює два види музичних брендів: «Взагалі можна вирізнити дві типові категорії звукових знаків: у вигляді музичного твору або його фрагменту та інші звуки, наприклад, крик тварини, звук двигуна автомобіля тощо.».
Таким чином, підсумовуючи, перша категорія звукових торговельних марок — музичний твір або його фрагмент. Друга категорія звукових торговельних марок - інші звуки, відмінні від музики.

Процедура реєстрації звукових та музичних торгових марок в Україні.
Через те, що звуковий знак для товарів і послуг є одним із видів ТМ, то реєстрація звукової торговельної марки відбувається з застосовуванням загальних норм та вимог.
Відповідно до ст. 1 Закону: «Заявник — особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку», а от «особа — фізична або юридична особа». Тобто, власником торговельної марки може бути фізична або юридична особа. А от загальні вимоги до позначення встановлені ч. 1, ст. 5 Закону: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.».
Для реєстрації повинна бути подана Заявка до Відомства, що підтверджено у ст. 1 Закону: «Заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва».
Відповідно до п. 2.1.4. Правил «Заявка повинна містити:
• Заяву про реєстрацію знака;
• зображення знака, що заявляється;
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;
• документи, що додаються до заявки. 

До документів, що додаються до Заявки, згідно з п. 2.4.1. Правил, належать:
- документ про оплату збору за подання заявки;
- копія попередньої заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатись правом на пріоритет;
- документ, що підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на офіційній або на офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету;
- довіреність на ім'я представника, якщо Заявка подається через такого;
- документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні таких елементів, як державні герби, прапори і т.д. по п. 1 ст. 6 Закону;
- статут колективного знака.
І тут уже все не так просто! Через те, що вид знака специфічний, то і вимоги до заявочної документації спеціальні і відрізняються від загальних правил.
Перш за все варто зазначити, що у п. 1.4. Правил вказано, що: «Такі знаки реєструються Відомством при наявності технічної можливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.». Звукові позначення в офіційних базах Укрпатенту є, отже технічно така реєстрація можлива.
Пунктом 2.1.21. Правил закріплено спеціальні вимоги до звукового знаку: «Якщо на реєстрацію як знак заявляється звукове позначення, то таке позначення надається у вигляді фонограми (відеозапису) на аудіо-, відеокасеті.».
Крім того п. 2.1.23. Правил говорить, що «Якщо на реєстрацію заявляється звуковий знак, то зазначається вид звука (музичний твір або його частина, шуми будь-якого походження та інше). Для позначення, в якому використовується музичний твір, в описі наводиться його нотний запис.».
Тобто Правила закріплюють особливість закріплення та відображення – подається запис на аудіо чи відеокасеті, в описі вказується вид звуку та додається нотний стан. При цьому важливо те, що відображення у нотному ряді обов’язкове! Це підтверджується й у Методичних рекомендаціях Укрпатенту — підлягають правовій охороні тільки ті звукові торговельні марки, які можна перевести на музичні ноти.

Практика та особливості відображення звукових ТМ у Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Як було зазначено раніше, звукові торговельні марки реєструються при наявності технічної можливості внесення та відображення їх у Реєстрі.
На сьогодні зареєстровано понад 100 звукових брендів.
Бібліографічні дані у реєстрі поповнюються кодом «(556) Зазначення того, що знак звуковий» і відображається звукова доріжка, яку можна увімкнути і почути торговельну марку. А от під кодом «(540) Зображення знаку» відображено нотний стан.
Більша частина зареєстрованих звукових ТМ належать теле- та радіокомпаніям (Свідоцтво № 246620, 242479). Або ж це бренди, які ми кожен день чуємо у рекламі та асоціюємо з тим чи іншим виробником (приклад горілчаного звукового знаку Свідоцтво № 263791, пиво Свідоцтво № 157573, Слобожанський миловар Свідоцтво № 264329, лікарський препарат Свідоцтво № 233106).

Висновки.
Така невелика кількість звукових торговельних марок порівняно із словесними, комбінованими чи зображувальними, свідчить про те, що потенційні Заявники просто не проінформовані достатньо про такі можливості. Незнання своїх прав обмежують у їх реалізації, а отже і способах захисту брендів.
Можливо саме тому у нас такий високий рівень порушень у сфері інтелектуальної власності.

© Інна Панасюк, 2020